Ісая 31:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо дня того обри́дить собі чоловік божків срібних своїх та бовва́нів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The first is, that idolatry would one day be recognised in all its abomination, and put away. "For in that day they will abhor every one their silver idols and their gold idols, which your hands have made you for a sin," i.e., to commit sin and repent, with the preponderance of the latter idea, as in Hos 8:11 (compare Kg1 13:34). חטא, a second accusative to עשׂוּ, indicating the result. The prospect is the same as that held out in Isa 30:22; Isa 27:9; Isa 17:8; Isa 2:20.
Відкрити джерело ↗This chapter is an abridgment of the foregoing chapter; the heads of it are much the same. Here is, I. A woe to those who, when the Assyrian army invaded them, trusted to the Egyptians, and not to God, for succour (Isa 31:1-3). II. Assurance given of the care God would take of Jerusalem in that time of danger and distress (Isa 31:4, Isa 31:5). III. A call to repentance and reformation (Isa 31:6, Isa 31:7). IV. A prediction of the fall of the Assyrian army, and the fright which the Assyrian king should thereby be put into (Isa 31:8, Isa 31:9).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І нечистим учините ви поволо́ку бовва́нів своїх із срібла́ й покриття́ на божка́ золотого свого, розпоро́шиш ти їх, як нечисте, і „геть" скажеш йому́.
Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,
І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас.
Бовва́нів їхніх богів попа́лите в огні, — не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не ві́зьмеш його собі, щоб тим не впасти до па́стки, бо то оги́да для Господа, Бога твого.
Наве́рнуться ті, що сиділи під ті́нню його́, збіжжя ожи́влять вони й зацвіту́ть, немов той виногра́д, будуть згадки про нього, немов про ліва́нське вино́.
Бо же́ртівників був намно́жив Єфрем, щоб грішити, — на провину йому стали ці же́ртівники!