Поглиблений розбір

Ісая 2:22

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Єремія 17:5ранг 24

Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

Псалми 146:3ранг 20

Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,

Якова 4:14ранг 14

ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!

Псалми 8:4ранг 10

Коли бачу Твої небеса́ — діло пальців Твоїх, місяця й зо́рі, що Ти встанови́в, —

Буття 2:7ранг 8

І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

Псалми 62:9ранг 7

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

Ісая 40:15ранг 7

Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

Йов 27:3ранг 6

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

Буття 7:22ранг 6

Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.

Твої роздуми