Ісая 27:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ти вигнав його, відіслав його й су́дишся з ним, вигнав його Своїм по́дувом сильним у день схі́днього вітру.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter the prophet goes on to show, I. What great things God would do for his church and people, which should now shortly be accomplished in the deliverance of Jerusalem from Sennacherib and the destruction of the Assyrian army; but it is expressed generally, for the encouragement of the church in after ages, with reference to the power and prevalency of her enemies. 1. That proud oppressors should be reckoned with (Isa 27:1). 2. That care should be taken of the church, as of God's vineyard (Isa 27:2, Isa 27:3). 3. That God would let fall his controversy with the people, upon their return to him (Isa 27:4, Isa 27:5). 4. That he would greatly multiply and increase them (Isa 27:6). 5. That, as to their afflictions, the property of them should be altered (Isa 27:7), they should be mitigated and moderated (Isa 27:8), and sanctified (Isa 27:9). 6. That though the church might be laid waste, and made desolate, for a time (Isa 27:10, Isa 27:11), yet it should be restored, and the scattered members should be gathered together again (Isa 27:12, Isa 27:13). All this is applicable to the grace of the gospel, and God's promises to, and providences concerning, the Christian church, and such as belong to it.
Відкрити джерело ↗27:8 The Assyrians exiled large numbers of citizens from the northern kingdom of Israel when Samaria fell in 722 BC. The Babylonians exiled many from Judah from 605 to 586 BC. • Storms from the east were known for their destructive effects (see Job 27:21; 38:24; Jer 4:11).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́!
Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!
Та була вона ви́рвана в лютості, о́б землю ки́нена, і вітер зо сходу зсушив її плід,— полама́лися й повисиха́ли вони, а її міцний прут — огонь його зжер.
Послухайте сло́ва Господнього, Ізраїлеві сини, бо Госпо́дь має прю із мешка́нцями зе́мними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізна́ння.
Бо Госпо́дь так прорік: Спусто́шенням стане ввесь край, та кінця́ йому ще не вчиню́!
бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!
А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Господь, — бо Я з тобою, бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю́, і тебе покараю за правом, і тебе непока́раним не полишу́!“
Хоч він дає плід між брата́ми, але прийде вітер зо схо́ду, вітер Госпо́дній, що зі́йде з пустині, і всо́хне його джерело́, і пересо́хне крини́чка його, — понищить він скарб всіх коштовних рече́й!
Тіштеся з того, засмучені тро́хи тепер, якщо треба, всілякими випробо́вуваннями,