Ісая 27:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Хіба буде держа́тися міцно Мого він за́хисту, щоб мир учини́ти зо Мною, зо Мною щоб мир учини́ти!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter the prophet goes on to show, I. What great things God would do for his church and people, which should now shortly be accomplished in the deliverance of Jerusalem from Sennacherib and the destruction of the Assyrian army; but it is expressed generally, for the encouragement of the church in after ages, with reference to the power and prevalency of her enemies. 1. That proud oppressors should be reckoned with (Isa 27:1). 2. That care should be taken of the church, as of God's vineyard (Isa 27:2, Isa 27:3). 3. That God would let fall his controversy with the people, upon their return to him (Isa 27:4, Isa 27:5). 4. That he would greatly multiply and increase them (Isa 27:6). 5. That, as to their afflictions, the property of them should be altered (Isa 27:7), they should be mitigated and moderated (Isa 27:8), and sanctified (Isa 27:9). 6. That though the church might be laid waste, and made desolate, for a time (Isa 27:10, Isa 27:11), yet it should be restored, and the scattered members should be gathered together again (Isa 27:12, Isa 27:13). All this is applicable to the grace of the gospel, and God's promises to, and providences concerning, the Christian church, and such as belong to it.
Відкрити джерело ↗27:5 God expects all his people to turn to him and to trust him for help. • Let them make peace with me is God’s offer of reconciliation for his people.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
бо твердинею став Ти нужде́нному, твердинею став для убогого в час його у́тиску, охороною від хуртови́ни, тінню від спе́ки, — і дух тих наси́льників був немов хуртови́на на сті́ну!
І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.
й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила! При́йдуть до Нього та засоро́мляться всі, що на Ньо́го запа́люються.
щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його.
Блаженна люди́на, що робить таке́, і син лю́дський, що міцно трима́ється цього, що хоро́нить субо́ту, щоб її не безче́стити, та береже́ свою ру́ку, щоб жодного зла не вчини́ти!
І немає ніко́го, хто кликав би Йме́ння Твоє, хто збудився б триматися міцно за Те́бе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас ни́діти.
і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.