Ісая 25:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і простя́гне він руки свої серед неї, немов той плива́к простягає, щоб пли́вати, і прини́зить пиху́ його Він разом з пі́дступами його рук.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
After the threatenings of wrath in the foregoing chapter we have here, I. Thankful praises for what God had done, which the prophet, in the name of the church, offers up to God, and teaches us to offer the like (Isa 25:1-5). II. Precious promises of what God would yet further do for his church, especially in the grace of the gospel (Isa 25:6-8). III. The church's triumph in God over her enemies thereupon (Isa 25:9-12). This chapter looks as pleasantly upon the church as the former looked dreadfully upon the world.
Відкрити джерело ↗25:11 Isaiah used the image of a swimmer forcibly kept under water to illustrate that Moab’s people are hopelessly doomed and their human pride will be conquered.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А тепер Господь каже, говорячи: За три ро́ки, одна́кові з лі́тами на́ймита, буде знева́жена слава Моава з усім велелю́ддям його, а позосталість — мала та дрібна, невелика!
Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.
Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваво́лю його й його гордість, про лю́тість його, про неслушні його нісені́тниці“.
Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!
Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
І Я навіщу́ Бела в Вавило́ні, і ви́тягну з уст його те, що він був ковтну́в, і вже наро́ди до нього не будуть пливсти́, немов ріки, і мур вавило́нський впаде́!
Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю,
роззброївши вла́ди й начальства, сміли́во їх вивів на посміхо́висько, — перемігши їх на хресті!
Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.
Із наро́дів Моав буде ви́гублений, бо пишавсь проти Господа він.