Ісая 16:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І буде, як ви́явиться, що змучивсь на взгі́р'ї Моав, і вві́йде молитись у святиню свою, та він не ося́гне нічо́го.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The ultimate reason for this restlessness is, that Moab does not know the living God. "And it will come to pass, when it is seen that Moab is weary with weeping upon the mountain height, and enters into its sanctuary to pray, it will not gain anything." נלאה נראה, a pictorial assonance, such as Isaiah delights in. נראה .ni st is transferred from the Israelitish worship (appearance before God in His temple) to the heathen; syntactically, si apparuerit, etc., with Vav before the apodosis. It would be with the Moabites as with the priests of Baal in the time of Elijah (Kg1 18:26.).
Відкрити джерело ↗This chapter continues and concludes the burden of Moab. In it, I. The prophet gives good counsel to the Moabites, to reform what was amiss among them, and particularly to be kind to God's people, as the likeliest way to prevent the judgments before threatened (Isa 16:1-5). II. Fearing they would not take this counsel (they were so proud), he goes on to foretel the lamentable devastation of their country, and the confusion they should be brought to, and this within three years (Isa 16:6-14).
Відкрити джерело ↗16:12 The hilltops were sites for pagan shrines (see 15:2). • No one will be able to save them, including the idols the Moabites called on for protection (see 40:18-19; 44:18-19).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він пішов до святині, а Диво́н на верхі́в'я, щоб плакати; на Нево́ й на Меде́ву голо́сить Моав. На всіх головах його ли́сина, обстри́жена кожна його борода́,
І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
І ви́гублю Я із Моава, — говорить Господь, — того, хто для же́ртов вихо́дить на па́гірок, і бо́гові ка́дить своє́му.
І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.
І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що зве́рнений до пустині.
І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.
Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допомо́жуть тобі ті, хто небо розрі́зує, хто до зір придивля́ється, хто прові́щує кожного місяця, що має на те́бе прийти!
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі!