Ісая 10:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The prophet, in this chapter, is dealing, I. With the proud oppressors of his people at home, that abused their power, to pervert justice, whom he would reckon with for their tyranny (Isa 10:1-4). II. With a threatening invader of his people from abroad, Sennacherib king of Assyria, concerning whom observe, 1. The commission given him to invade Judah (Isa 10:5, Isa 10:6). 2. His pride and insolence in the execution of that commission (Isa 10:7-11, Isa 10:13, Isa 10:14). 3. A rebuke given to his haughtiness, and a threatening of his fall and ruin, when he had served the purposes for which God raised him up (Isa 10:12, Isa 10:15-19). 4. A promise of grace to the people of God, to enable them to bear up under the affliction, and to get good by it (Isa 10:20-23). 5. Great encouragement given to them not to fear this threatening storm, but to hope that, though for the present all the country was put into a great consternation by it, yet it would end well, in the destruction of this formidable enemy (Isa 10:24-34). And this is intended to quiet the minds of good people in reference to all the threatening efforts of the wrath of the church's enemies. If God be for us, who can be against us? None to do us any harm.
Відкрити джерело ↗10:6 Despite their privileged calling as God’s covenant people, Judah had become a godless nation, making them the object of God’s anger (10:4). • The word plunder translates both the Hebrew words shalal and baz, recalling the name Maher-shalal-hash-baz (see 5:19; 8:1, 3, 5-10).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.
І стане юдейська земля для Єгипту за по́страх: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед за́думом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.
І будуть, немов те лица́рство, що то́пче воно на війні, як болото на вулицях, і бу́дуть вони воювати, бо з ними Господь, і кінно́тних їздці́в засоро́млять.
ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.
Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“
„Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.
бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?
І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!