Ісая 10:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The prophet, in this chapter, is dealing, I. With the proud oppressors of his people at home, that abused their power, to pervert justice, whom he would reckon with for their tyranny (Isa 10:1-4). II. With a threatening invader of his people from abroad, Sennacherib king of Assyria, concerning whom observe, 1. The commission given him to invade Judah (Isa 10:5, Isa 10:6). 2. His pride and insolence in the execution of that commission (Isa 10:7-11, Isa 10:13, Isa 10:14). 3. A rebuke given to his haughtiness, and a threatening of his fall and ruin, when he had served the purposes for which God raised him up (Isa 10:12, Isa 10:15-19). 4. A promise of grace to the people of God, to enable them to bear up under the affliction, and to get good by it (Isa 10:20-23). 5. Great encouragement given to them not to fear this threatening storm, but to hope that, though for the present all the country was put into a great consternation by it, yet it would end well, in the destruction of this formidable enemy (Isa 10:24-34). And this is intended to quiet the minds of good people in reference to all the threatening efforts of the wrath of the church's enemies. If God be for us, who can be against us? None to do us any harm.
Відкрити джерело ↗10:3 The implied answer to Isaiah’s rhetorical questions was that there would be no one to turn to when God punished Judah. • Disaster came first from the distant land of Assyria and later from Babylon.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Прийшли дні наві́щення, прийшли дні заплати, — Ізраїль пізна́є оце: „Нерозумний пророк цей, шале́ний муж духа“, — за числе́нність прови́н твоїх і велике знена́видження!
І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
Спасти́ їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, — і огнем Його за́здрощів буде поїджена ціла земля́, бо скі́нчення тільки приспі́шене зробить зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.
І скаже того дня мешка́нець того побережжя: Оце таке місце, куди зве́рнений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І я́к ми втечемо?“
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
Господь нанесе на тебе народ іздале́ка, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,