Ісая 10:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"The remnant will turn, the remnant of Jacob, to God the mighty." El gibbor is God as historically manifested in the heir of David (Isa 9:6). Whilst Hosea (Hos 3:5) places side by side Jehovah and the second David, Isaiah sees them as one. In New Testament phraseology, it would be "to God in Christ."
Відкрити джерело ↗The prophet, in this chapter, is dealing, I. With the proud oppressors of his people at home, that abused their power, to pervert justice, whom he would reckon with for their tyranny (Isa 10:1-4). II. With a threatening invader of his people from abroad, Sennacherib king of Assyria, concerning whom observe, 1. The commission given him to invade Judah (Isa 10:5, Isa 10:6). 2. His pride and insolence in the execution of that commission (Isa 10:7-11, Isa 10:13, Isa 10:14). 3. A rebuke given to his haughtiness, and a threatening of his fall and ruin, when he had served the purposes for which God raised him up (Isa 10:12, Isa 10:15-19). 4. A promise of grace to the people of God, to enable them to bear up under the affliction, and to get good by it (Isa 10:20-23). 5. Great encouragement given to them not to fear this threatening storm, but to hope that, though for the present all the country was put into a great consternation by it, yet it would end well, in the destruction of this formidable enemy (Isa 10:24-34). And this is intended to quiet the minds of good people in reference to all the threatening efforts of the wrath of the church's enemies. If God be for us, who can be against us? None to do us any harm.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир на троні Давида й у ца́рстві його, щоб поставити міцно його й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою відтепе́р й аж навіки, — ре́вність Господа Савао́та це зробить!
Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння.
Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.
І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водово́ду горі́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.
Хай безбожний покине дорогу свою, а круті́й — свої за́думи, і хай до Господа зве́рнеться, — і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!
Завини́ть Самарі́я, бо стала уперта до Бога свого́, — поляжуть вони від меча! Порозби́вані будуть їхні діти, вагітні́ їхні розпо́роті будуть!
Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев'яже!
І вра́зить єги́птян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа зве́рнуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.