Пісня над піснями 4:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“
Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
Твоє лоно — немов круглото́чена чаша, в якій не забра́кне вина запашно́го! Твій живіт — сніп пшениці, ото́чений тими ліле́ями!
„Я мур, мої ж пе́рса — як ба́шти, — тоді я була́ в його о́чах мов та, яка спо́кій прова́дить“.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
Яка ти прекрасна й приємна яка, о любов в розко́шах!
„О, коли б ти мені був за брата, що пе́рса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе,— і ніхто мені не докоря́в би!