Екклезіяст 7:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Solomon had given many proofs and instances of the vanity of this world and the things of it; now, in this chapter, I. He recommends to us some good means proper to be used for the redress of these grievances and the arming of ourselves against the mischief we are in danger of from them, that we may make the best of the bad, as 1. Care of our reputation (Ecc 7:1). 2. Seriousness (Ecc 7:2-6). 3. Calmness of spirit (Ecc 7:7-10). 4. Prudence in the management of all our affairs (Ecc 7:11, Ecc 7:12). 5. Submission to the will of God in all events, accommodating ourselves to every condition (Ecc 7:13-15). 6. A conscientious avoiding of all dangerous extremes (Ecc 7:16-18). 7. Mildness and tenderness towards those that have been injurious to us (Ecc 7:19-22). In short, the best way to save ourselves from the vexation which the vanity of the world creates us is to keep our temper and to maintain a strict government of our passions. II. He laments his own iniquity, as that which was more vexatious than any of these vanities, that mystery of iniquity, the having of many wives, by which he was drawn away from God and his duty (Ecc 7:23-29).
Відкрити джерело ↗7:14 Enjoying prosperity is beneficial, but such gifts are fleeting. The wise person accepts God’s sovereign hand in everything (cp. Phil 4:11-13).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
І впоко́рював Він тебе, і мори́в тебе голодом, і годував тебе ма́нною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе люди́на, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе люди́на.
Підсумок усьо́го почутого: Бога бійся, й чини́ Його за́повіді, бо належить це кожній люди́ні!
Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми́!
За те, що не служив ти Господе́ві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясно́ти всього,
Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх!
Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
Голос Господній кли́че до міста, — а хто мудрий, боїться той Йме́ння Твого: „Послухайте же́зла й Того, Хто призначив його́: