Поглиблений розбір

Екклезіяст 2:14

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

у мудрого очі його в голові́ його, а безглу́здий у те́мряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм тра́питься!

Розбір Джерела (12)

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Matthew Henry Bible Commentaryвірш 14

Solomon having pronounced all vanity, and particularly knowledge and learning, which he was so far from giving himself joy of that he found the increase of it did but increase his sorrow, in this chapter he goes on to show what reason he has to be tired of this world, and with what little reason most men are fond of it. I. He shows that there is no true happiness and satisfaction to be had in mirth and pleasure, and the delights of sense (Ecc 2:1-11). II. He reconsiders the pretensions of wisdom, and allows it to be excellent and useful, and yet sees it clogged with such diminutions of its worth that it proves insufficient to make a man happy (Ecc 2:12-16). III. He enquires how far the business and wealth of this world will go towards making men happy, and concludes, from his own experience, that, to those who set their hearts upon it, "it is vanity and vexation of spirit," (Ecc 2:17-23), and that, if there be any good in it, it is only to those that sit loose to it (Ecc 2:24-26).

Відкрити джерело ↗

Мова оригіналу

Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).

Strong's Concordanceвірш 14

חָכָם (châkâm, H2450) — wise, (i.e. intelligent, skilful or artful) עַיִן (ʻayin, H5869) — an eye (literally or figuratively); by analogy, a fountain (as the eye of the landscape) רֹאשׁ (rôʼsh, H7218) — the head (as most easily shaken), whether literal or figurative (in many applications, of… כְּסִיל (kᵉçîyl, H3684) — properly, fat, i.e. (figuratively) stupid or silly הָלַךְ (hâlak, H1980) — to walk (in a great variety of applications, literally and figuratively) חֹשֶׁךְ (chôshek, H2822) — the dark; hence (literally) darkness; figuratively, misery, destruction, death,… יָדַע (yâdaʻ, H3045) — to know (properly, to ascertain by seeing); used in a great variety of senses,… אֶחָד (ʼechâd, H259) — properly, united, i.e. one; or (as an ordinal) first מִקְרֶה (miqreh, H4745) — something met with, i.e. an accident or fortune קָרָה (qârâh, H7136) — to light upon (chiefly by accident); causatively, to bring about; specifically, to impose…

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Псалми 49:10ранг 7

бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

Приповісті 17:24ранг 6

З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

Екклезіяст 9:11ранг 4

Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!

1-е Івана 2:11ранг 3

Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила.

Екклезіяст 3:19ранг 3

бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!

Приповісті 14:8ранг 2

Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

Екклезіяст 8:1ранг 2

Хто, як той мудрий, і зна́чення речі хто знає? Розсвітлює мудрість люди́ни обличчя її, і суворість лиця її змінюється.

Екклезіяст 9:16ранг 2

І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

Екклезіяст 6:6ранг 2

А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

Екклезіяст 7:2ранг 2

Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

Коментарі

Мова оригіналу

Перехресні посилання

Твої роздуми