Приповісті 7:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, то каже йому́:
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, говорить йому:
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Тому́, що наро́д мій безглу́здий, він не знає Мене́: вони нерозумні сини й нерозва́жні вони, — мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра́!