Приповісті 6:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розді́лення й згі́ршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,
Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.
А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й коло́сся, а зе́рно не видасть муки́, коли ж видасть, чужі поковта́ють її.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.