Приповісті 5:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Бог для нас — охоро́на та сила, допомо́га в недолях, що часто трапляються,
І буде він жити, і дасть йому з золота Ше́ви, і за́вжди молитися буде за нього, буде благословля́ти його кожен день!
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.