Приповісті 4:24
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
When the things of God are to be taught precept must be upon precept, and line upon line, not only because the things themselves are of great worth and weight, but because men's minds, at the best, are unapt to admit them and commonly prejudiced against them; and therefore Solomon, in this chapter, with a great variety of expression and a pleasant powerful flood of divine eloquence, inculcates the same things that he had pressed upon us in the foregoing chapters. Here is, I. An earnest exhortation to the study of wisdom, that is, of true religion and godliness, borrowed from the good instructions which his father gave him, and enforced with many considerable arguments (Pro 4:1-13). II. A necessary caution against bad company and all fellowship with the unfruitful works of darkness (Pro 4:14-19). III. Particular directions for the attaining and preserving of wisdom, and bringing forth the fruits of it (Pro 4:20-27). So plainly, so pressingly, is the case laid before us, that we shall be for ever inexcusable if we perish in our folly.
Відкрити джерело ↗4:24 Because a person’s words originate in the heart, Proverbs teaches extensively about speech. One of the most basic lessons is to avoid perverse or corrupt speech, later defined as lies, slander, gossip, and rumor (6:12; 17:4; 18:8).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу́, богозневагу, безсоромні слова́ з ваших уст.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких!
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —