Приповісті 30:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.
Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.
А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!
І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.