Приповісті 30:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,
Чи справді ти скажеш: „Я бог!“ перед уби́вником своїм, а ти ж тільки люди́на, а не Бог, у руці тих, що зневажа́ють тебе?
Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
І промовив Господь: Зате, що до́чки Сіонські загорді́ли, і ходять витягненоши́ї, і морга́ють очима, і все ходять дрібни́ми кро́чками, і дзвонять спря́жками на ногах своїх,