Приповісті 28:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
4 They who forsake the law praise the godless; But they who keep the law become angry with them, viz. the godless, for רשׁע is to be thought of collectively, as at Pro 28:1. They who praise the godless turn away from the revealed word of God (Psa 73:11-15); those, on the contrary, who are true to God's word (Pro 28:18) are aroused against them (vid., regarding גרה, Pro 15:18), they are deeply moved by their conduct, they cannot remain silent and let their wickedness go unpunished; התגּרה is zeal (excitement) always expressing itself, passing over into actions (syn. התעורר, Job 17:8).
Відкрити джерело ↗Note, 1. Those that praise the wicked make it to appear that they do themselves forsake the law, and go contrary to it, for that curses and condemns the wicked. Wicked people will speak well of one another, and so strengthen one another's hands in their wicked ways, hoping thereby to silence the clamours of their own consciences and to serve the interests of the devil's kingdom, which is not done by any thing so effectually as by keeping vice in reputation. 2. Those that do indeed make conscience of the law of God themselves will, in their places, vigorously oppose sin, and bear their testimony against it, and do what they can to shame and suppress it. They will reprove the works of darkness, and silence the excuses which are made for those works, and do what they can to bring gross offenders to punishment, that others may hear and fear.
Відкрити джерело ↗28:4 Without law, chaos results and the wicked flourish.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
Як побачив же він багатьох фарисе́їв та саддуке́їв що приходять на хрищення, то промовив до них: „Роде зміїний, — хто вас надоуми́в утікати від гніву майбутнього?
Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.
Вони від світу, тому́ то говорять від світу, а світ слухає їх.
І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.
Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.