Приповісті 24:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.
Бо Господь справедливий, кохає Він правду, — праведний бачить обли́ччя Його!
Голос Господній над во́дами, Бог слави гримить, Господь над великими во́дами!
Немає ніко́го, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б попра́вді, — кожен надію кладе на марно́ту й говорить неправду, вагітні́є бідою й поро́джує зло́чин!
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Наставлені ру́ки на зло, щоб вправно чинити його́, начальник жада́є дару́нків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жада́ння своєї душі, і викри́влюють все.
і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —