Приповісті 23:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ногами пото́птана буде корона пишно́ти Єфре́млян п'яни́х,
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!
А якщо б похова́лись вони на верхови́ні Карме́лу, — звідти ви́шукаю й заберу́ їх, а якщо на дні моря вони похова́ються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю́, — і вона їх покуса́є!
Це так, коли хто утікає від ле́ва, — і ведмі́дь спотика́є його! І він убігає до дому, і опе́рся своєю рукою об сті́ну, — аж гадю́ка кусає його...
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.
Виси́джують я́йця гадю́чі та тчуть павути́ння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого — га́дина ви́йде.