Приповісті 22:18
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Як тільки слова́ Твої знахо́дилися, то я їх поїда́в, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого́, бо кли́калось Йме́ння Твоє надо мною, о Господи, Боже Савао́те!
бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Господи, спаси! Хай озве́ться нам Цар у день нашого кли́кання!
Отож, за́вжди приносьмо Богові жертву хвали́, цебто плід уст, що Ім'я́ Його славлять.
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.