Приповісті 18:23
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Note, 1. Poverty, though many inconveniences to the body attend it, has often a good effect upon the spirit, for it makes men humble and submissive, and mortifies their pride. It teaches them to use entreaties. When necessity forces men to beg it tells them they must not prescribe or demand, but take what is given them and be thankful. At the throne of God's grace we are all poor, and must use entreaties, not answer, but make application, must sue sub forma pauperis - as a pauper. 2. A prosperous condition, though it has many advantages, has often this mischief attending it, that it makes men proud, haughty, and imperious: The rich answers the entreaties of the poor roughly, as Nabal answered David's messengers with railing. It is a very foolish humour of some rich men, especially those who have risen from little, that they think their riches will warrant them to give hard words, and, even where they not design any rough dealing, that it becomes them to answer roughly, whereas gentlemen ought to be gentle, Jam 3:17.
Відкрити джерело ↗18:23 God will punish the powerful who disparage the poor; wise people care for the needy (11:24; 28:27; 29:7, 14).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут,“ а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“
А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
А тепер пізнай та побач, що́ зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити“.
Таж усе це створи́ла рука Моя, і так все це ста́лось, говорить Госпо́дь! І при тому дивлюсь Я на вбо́гого та на розби́того духом, і на тремтя́чого над Моїм словом.
А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“.
І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“.
„Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
І побачив Йо́сип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: „Звідкіля прибули́ ви?“ А вони відказали: „З ханаанського Кра́ю купити їжі“.
„Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.