Приповісті 15:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Note, 1. God so hates wicked people, whose hearts are malicious and their lives mischievous, that even their sacrifices are an abomination to him. God has sacrifices brought him even by wicked men, to stop the mouth of conscience and to keep up their reputation in the world, as malefactors come to a sanctuary, not because it is a holy place, but because it shelters them from justice; but their sacrifices, though ever so costly, are not accepted of God, because not offered in sincerity nor from a good principle; they dissemble with God, and in their conversations give the lie to their devotions, and for that reason they are an abomination to him, because they are made a cloak for sin, Pro 7:14. See Isa 1:11. 2. God has such a love for upright good people that, though they are not at the expense of a sacrifice (he himself has provided that), their prayer is a delight to him. Praying graces are his own gift, and the work of his own Spirit in them, with which he is well pleased. He not only answers their prayers, but delights in their addresses to him, and in doing them good.
Відкрити джерело ↗15:8 God looks beyond the outward actions of sacrifice and prayers to see if they reflect the heart’s attitude (see also 21:27; Ps 40:6-8; Mic 6:6-8).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Наві́що Мені те кади́ло, що з Шеви прихо́дить, запашни́й очере́т із далекого кра́ю? Цілопа́лення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!
Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
Бо Господь Я, і правосу́ддя кохаю, і нена́виджу ро́збій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу́ заповіта дові́чного!
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!
Іна́кше хто ріже вола — одноча́сно вбиває люди́ну, прино́сить у жертву ягня́ — перело́млює шию собаці, дару́нка прино́сить — вживає свинячої крови, складає з кадила частину прига́дувальну, — одноча́сно божка́ благосло́вить. Отак як доро́ги свої вони повибира́ли, і до гидо́т тих своїх уподо́бання чує душа їхня,