Буття 6:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Here is, I. God's resentment of man's wickedness. He did not see it as an unconcerned spectator, but as one injured and affronted by it; he saw it as a tender father sees the folly and stubbornness of a rebellious and disobedient child, which not only angers him, but grieves him, and makes him wish he had been written childless. The expressions here used are very strange: It repented the Lord that he had made man upon the earth, that he had made a creature of such noble powers and faculties, and had put him on this earth, which he built and furnished on purpose to be a convenient, comfortable, habitation for him; and it grieved him at his heart. These are expressions after the manner of men, and must be understood so as not to reflect upon the honour of God's immutability or felicity. 1. This language does not imply any passion or uneasiness in God (nothing can create disturbance to the Eternal Mind), but it expresses his just and holy displeasure against sin and sinners, against sin as odious to his holiness and against sinners as obnoxious to his justice. He is pressed by the sins of his creatures (Amo 2:13), wearied (Isa 43:24), broken (Eze 6:9), grieved (Psa 95:10), and here grieved to the heart, as men are when they are wronged and abused by those they have been very kind to, and therefore repent of their kindness, and wish they had never fostered that snake in their bosom which now hisses in their face and stings them to the heart. Does God thus hate sin? And shall we not hate it? Has our sin grieved him to the heart? And shall we not be grieved and pricked to the heart for it? O that this consideration may humble us and shame us, and that we may look on him whom we have thus grieved, and mourn! Zac 12:10. 2. It does not imply any change of God's mind; for he is i…
Відкрити джерело ↗6:6 the Lord was sorry: The extent of human wickedness made the Lord regret having created them (see also 6:7; cp. 1 Sam 15:11, 35). • It broke his heart: The evil in humanity’s heart (Gen 6:5) pained God greatly. Sending the flood was a heart-wrenching act on God’s part.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.
„Жалкую, що Я настанови́в Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не ви́конав“. І запалився гнів Самуїлів, і він кли́кав до Господа ці́лу ніч.
І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.
Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не люди́на, щоб каятись“.
І простя́г той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб ви́губити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти́ свою руку!“ А Ангол Господній був при то́ці євусе́янина Аравни.
І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.
Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло!
І відверну́в Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народо́ві.