Буття 6:18
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І складу Я заповіта Свойого з тобою, і вві́йдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки́ твоїх синів із тобою.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The most remarkable thing we have upon record concerning the old world is the destruction of it by the universal deluge, the account of which commences in this chapter, wherein we have, I. The abounding iniquity of that wicked world (Gen 6:1-5, Gen 6:11, Gen 6:12). II. The righteous God's just resentment of that abounding iniquity, and his holy resolution to punish it (Gen 6:6, Gen 6:7). III. The special favour of God to his servant Noah. 1. In the character given of him (Gen 6:8-10) 2. In the communication of God's purpose to him (Gen 6:13, Gen 6:17). 3. In the directions he gave him to make an ark for his own safety (Gen 6:14-16). 4. In the employing of him for the preservation of the rest of the creatures (Gen 6:18-21). Lastly, Noah's obedience to the instructions given him (Gen 6:22). And this concerning the old world is written for our admonition, upon whom the ends of the new would have come.
Відкрити джерело ↗6:18 This first explicit mention of a covenant in the Bible refers to the unilateral pact that God made with humankind and the world after the flood (see 9:9, 11, 14-17).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.
Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде!
вони колись непокі́рливі були́, як їх Боже довготерпіння чекало за Но́євих днів, коли будувався ковче́г, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.
І сказав Господь Ноєві: „Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
і Він не помилував першого світу, а зберіг самово́сьмого Но́я, проповідника праведности, і навів пото́п на світ безбожних;
А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.
„Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.