Буття 5:24
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І ходив із Богом Енох, і не стало його, — бо забрав його Бог.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter is the only authentic history extant of the first age of the world from the creation to the flood, containing (according to the verity of the Hebrew text) 1656 years, as may easily be computed by the ages of the patriarchs, before they begat that son through whom the line went down to Noah. This is one of those which the apostle calls "endless genealogies" (Ti1 1:4), for Christ, who was the end of the Old Testament law, was also the end of the Old Testament genealogies; towards him they looked, and in him they centered. The genealogy here recorded in inserted briefly in the pedigree of our Saviour (Luk 3:36-38), and is of great use to show that Christ was the "seed of the woman" that was promised. We have here an account, I. Concerning Adam (Gen 5:1-5). II. Seth (Gen 5:6-8). III. Enos (Gen 5:9-11). Cainan (Gen 5:12-14). V. Mahalaleel (Gen 5:15-17). VI. Jared (Gen 5:18-20). VII. Enoch (Gen 5:21-24). VIII. Methuselah (Gen 5:25-27). IX. Lamech and his son Noah (Gen 5:28-32). All scripture, being given by inspiration of God, is profitable, though not all alike profitable.
Відкрити джерело ↗5:24 Unlike all other sons of Adam, Enoch did not succumb to death; rather, he disappeared, because God took him (cp. 2 Kgs 2:9-12; see also Heb 11:5).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із о́дним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.
І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо...
І сказав до них Яків, їх батько: „Ви позбавили мене дітей, — Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!“
Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.
І вернувся він до братів своїх, та й сказав: „Немає хло́пця! А я, —— куди я піду́?“
„Чути голос у Рамі, плач і рида́ння та голосі́ння велике: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх“.
І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в ви́хрі на небо, то йшов Ілля та Єлисе́й із Ґілґа́лу.