Буття 50:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Burial of Jacob. - Gen 50:1-3. When Jacob died, Joseph fell upon the face of his beloved father, wept over him, and kissed him. He then gave the body to the physicians to be embalmed, according to the usual custom in Egypt. The physicians are called his servants, because the reference is to the regular physicians in the service of Joseph, the eminent minister of state; and according to Herod. 2, 84, there were special physicians in Egypt for every description of disease, among whom the Taricheuta, who superintended the embalming, were included, as a special but subordinate class. The process of embalming lasted 40 days, and the solemn mourning 70 (Gen 50:3). This is in harmony with the statements of Herodotus and Diodorus when rightly understood (see Hengstenberg, Egypt and the Books of Moses, p. 67ff.).
Відкрити джерело ↗Here is, I. The preparation for Jacob's funeral (Gen 50:1-6). II. The funeral itself (Gen 50:7-14). III. The settling of a good understanding between Joseph and his brethren after the death of Jacob (Gen 50:15-21). IV. The age and death of Joseph (Gen 50:22-26). Thus the book of Genesis, which began with the origin of light and life, ends with nothing but death and darkness; so sad a change has sin made.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.
І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!
І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
А всі ті, хто пі́де за цим пра́вилом, — мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!