Буття 50:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Burial of Jacob. - Gen 50:1-3. When Jacob died, Joseph fell upon the face of his beloved father, wept over him, and kissed him. He then gave the body to the physicians to be embalmed, according to the usual custom in Egypt. The physicians are called his servants, because the reference is to the regular physicians in the service of Joseph, the eminent minister of state; and according to Herod. 2, 84, there were special physicians in Egypt for every description of disease, among whom the Taricheuta, who superintended the embalming, were included, as a special but subordinate class. The process of embalming lasted 40 days, and the solemn mourning 70 (Gen 50:3). This is in harmony with the statements of Herodotus and Diodorus when rightly understood (see Hengstenberg, Egypt and the Books of Moses, p. 67ff.).
Відкрити джерело ↗Here is, I. The preparation for Jacob's funeral (Gen 50:1-6). II. The funeral itself (Gen 50:7-14). III. The settling of a good understanding between Joseph and his brethren after the death of Jacob (Gen 50:15-21). IV. The age and death of Joseph (Gen 50:22-26). Thus the book of Genesis, which began with the origin of light and life, ends with nothing but death and darkness; so sad a change has sin made.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!
Нехай перейду́ ж я та побачу той хороший край, що по тім боці Йорда́ну, ту гарну гірську́ землю та Лива́н!“
І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.
І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.
Вийди на верхі́в'я Пісґі, і зведи свої очі на за́хід, і на північ, і на пі́вдень, і на схід, і побач своїми очима, — бо ти не пере́йдеш цього Йорда́ну!
А золоті миші були́ за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста тверди́нного й аж до безмурного села́, і аж до великого ка́меня, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знахо́диться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.
І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю́.
От вони на то́му боці Йорда́ну за дорогою за́ходу сонця, у кра́ю ханаанеянина, що сидить у степу́ навпроти Ґілґалу при діброві Море́.