Поглиблений розбір

Буття 48:9

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Keil-Delitzsch Old Testament Commentaryвірш 9

Adoption of Joseph's Sons. - Gen 48:1, Gen 48:2. After these events, i.e., not long after Jacob's arrangements for his burial, it was told to Joseph (ויּאמר "one said," cf. Gen 48:2) that his father was taken ill; whereupon Joseph went to him with his two sons, Manasseh and Ephraim, who were then 18 or 20 years old. On his arrival being announced to Jacob, Israel made himself strong (collected his strength), and sat up on his bed. The change of names is as significant here as in Gen 45:27-28. Jacob, enfeebled with age, gathered up his strength for a work, which he was about to perform as Israel, the bearer of the grace of the promise.

Відкрити джерело ↗
Matthew Henry Bible Commentaryвірш 9

The time drawing nigh that Israel must die, having, in the former chapter, given order about his burial, in this he takes leave of his grand-children by Joseph, and in the next of all his children. Thus Jacob's dying words are recorded, because he then spoke by a spirit of prophecy; Abraham's and Isaac's are not. God's gifts and graces shine forth much more in some saints than in others upon their death-beds. The Spirit, like the wind, blows where it listeth. In this chapter, I. Joseph, hearing of his father's sickness, goes to visit him, and takes his two sons with him (Gen 48:1, Gen 48:2). II. Jacob solemnly adopts his two sons, and takes them for his own (Gen 48:3-7). III. He blesses them (Gen 48:8-16). IV. He explains and justifies the crossing of his hands in blessing them (Gen 48:17-20). V. He leaves a particular legacy to Joseph (Gen 48:21, Gen 48:22).

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Буття 27:4ранг 5

І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

Буття 33:5ранг 4

І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

До євреїв 11:21ранг 3

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“

Повторення Закону 33:1ранг 2

А оце благослове́ння, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,

Буття 49:28ранг 2

Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.

Псалми 127:3ранг 2

Твоя жінка в кута́х твого дому — як та виногра́дина плі́дна, твої діти навко́ло твого стола́ — немов саджанці́ ті оли́вкові!

1-а Самуїлова 1:27ранг 2

Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього.

1-а хроніки 25:5ранг 2

Усі ці — сини́ Гемана, царсько́го прозорли́вця в Божих слова́х, щоб підви́щувати силу. І дав Бог Геманові чотирна́дцять синів та три дочки́.

1-а Самуїлова 1:20ранг 2

І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.

Ісая 8:18ранг 2

Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки́ та на чу́да в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.

Твої роздуми