Буття 48:15
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Adoption of Joseph's Sons. - Gen 48:1, Gen 48:2. After these events, i.e., not long after Jacob's arrangements for his burial, it was told to Joseph (ויּאמר "one said," cf. Gen 48:2) that his father was taken ill; whereupon Joseph went to him with his two sons, Manasseh and Ephraim, who were then 18 or 20 years old. On his arrival being announced to Jacob, Israel made himself strong (collected his strength), and sat up on his bed. The change of names is as significant here as in Gen 45:27-28. Jacob, enfeebled with age, gathered up his strength for a work, which he was about to perform as Israel, the bearer of the grace of the promise.
Відкрити джерело ↗The time drawing nigh that Israel must die, having, in the former chapter, given order about his burial, in this he takes leave of his grand-children by Joseph, and in the next of all his children. Thus Jacob's dying words are recorded, because he then spoke by a spirit of prophecy; Abraham's and Isaac's are not. God's gifts and graces shine forth much more in some saints than in others upon their death-beds. The Spirit, like the wind, blows where it listeth. In this chapter, I. Joseph, hearing of his father's sickness, goes to visit him, and takes his two sons with him (Gen 48:1, Gen 48:2). II. Jacob solemnly adopts his two sons, and takes them for his own (Gen 48:3-7). III. He blesses them (Gen 48:8-16). IV. He explains and justifies the crossing of his hands in blessing them (Gen 48:17-20). V. He leaves a particular legacy to Joseph (Gen 48:21, Gen 48:22).
Відкрити джерело ↗48:15-16 In his blessing on Joseph, Jacob used a threefold invocation to describe the God in whom he trusted: (1) the God who was in covenant with his fathers Abraham and Isaac (28:13; 31:5, 42; 32:9; 46:3); (2) the God who had been his shepherd (cp. 49:24; Exod 6:6; Ps 23:1; Isa 59:20); and (3) the Angel who rescued him from all harm. He prayed the same blessings for Joseph’s sons.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
Отже, як ви прийняли́ були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!
А Соломон відказав: „Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простото́ю серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.
Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.
Це ось о́повість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
А коли ви відхи́литесь право́руч, чи пі́дете ліво́руч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: „Це та дорога, — просту́йте ви нею!“
А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.