Буття 44:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Таж срібло́, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Test. - After the dinner Joseph had his brothers' sacks filled by his steward with corn, as much as they could hold, and every one's money placed inside; and in addition to that, had his own silver goblet put into Benjamin's sack.
Відкрити джерело ↗Joseph, having entertained his brethren, dismissed them; but here we have them brought back in a greater fright than any they had been in yet. Observe, I. What method he took both to humble them further and also to try their affection to his brother Benjamin, by which he would be able to judge of the sincerity of their repentance for what they had done against himself, of which he was desirous to be satisfied before he manifested his reconciliation to them. This he contrived to do by bringing Benjamin into distress (v. 1-17). II. The good success of the experiment; he found them all heartily concerned, and Judah particularly, both for the safety of Benjamin and for the comfort of their aged father (Gen 44:18, etc.).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо заповіді: „Не чини пере́любу“, „Не вбивай“, „Не кради́“, „Не свідку́й неправдиво“, „Не пожада́й“ й які інші, вони мі́стяться всі в цьому слові: „Люби свого бли́жнього, як самого себе!“
Не кради́!
І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, — а воно ось в отворі мішка його!
А вони відказали йому: „Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ.
Той питає Його: „Які саме!“ А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво.
І говорили вони один о́дному: „Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали. Тому то прийшло це нещастя на нас!“
А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, — може то помилка.
І сталося, — вони випоро́жнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, — і полякались.
Не кради́!