Буття 44:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Test. - After the dinner Joseph had his brothers' sacks filled by his steward with corn, as much as they could hold, and every one's money placed inside; and in addition to that, had his own silver goblet put into Benjamin's sack.
Відкрити джерело ↗Joseph, having entertained his brethren, dismissed them; but here we have them brought back in a greater fright than any they had been in yet. Observe, I. What method he took both to humble them further and also to try their affection to his brother Benjamin, by which he would be able to judge of the sincerity of their repentance for what they had done against himself, of which he was desirous to be satisfied before he manifested his reconciliation to them. This he contrived to do by bringing Benjamin into distress (v. 1-17). II. The good success of the experiment; he found them all heartily concerned, and Judah particularly, both for the safety of Benjamin and for the comfort of their aged father (Gen 44:18, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А той відказав: „Не зі́йде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шео́лу!“
А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніями́на. А я, — певно стратив сина свого́!“
І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“
І сказав до них Яків, їх батько: „Ви позбавили мене дітей, — Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!“
То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу.