Буття 43:30
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Йо́сип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
When the corn brought from Egypt was all consumed, as the famine still continued, Jacob called upon his sons to go down and fetch a little corn (little in proportion to their need).
Відкрити джерело ↗Here the story of Joseph's brethren is carried on, and very particularly related I. Their melancholy parting with their father Jacob in Canaan (Gen 43:1-14). II. Their pleasant meeting with Joseph in Egypt (Gen 43:15, etc.). For on this occasion nothing occurs there but what is agreeable and pleasant.
Відкрити джерело ↗43:30 he was overcome with emotion for his brother: Cp. 42:24. Joseph’s tears were of painful memories and years of lost fellowship, as well as of joy and thanksgiving at seeing his brother again. • He went into his private room: He did not yet plan to reveal his identity.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симео́на, та й зв'язав його на їхніх очах.
Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
Як тебе Я, Єфреме, відда́м, як ви́дам тебе́, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені переверну́лося серце Моє, розпали́лася ра́зом і жа́лість Моя!
І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
Бо Бог мені свідок, що тужу́ я за вами всіма́ в сердечній любові Христа Ісуса.
І сказала до царя жінка, що син її — той живий, бо запалилася любов її до сина свого, — і сказала вона: „Прошу́, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити — не забивайте його́!“ А та каже: „Хай не буде ні мені, ні тобі, — розтинайте!“
Отож, зодягніться, як Божі вибра́нці, святі та улю́блені, у щире милосердя, добротли́вість, покору, ла́гідність, довготерпіння.
Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.
А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?