Буття 40:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ще за три дні піді́йме фараон голову твою з тебе, і повісить тебе на дереві, — і птах поїсть тіло твоє з тебе.“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The head cup-bearer and head baker had committed crimes against the king of Egypt, and were imprisoned in "the prison of the house of the captain of the trabantes, the prison where Joseph himself was confined;" the state-prison, according to Eastern custom, forming part of the same building as the dwelling-house of the chief of the executioners. From a regard to the exalted position of these two prisoners, Potiphar ordered Joseph to wait upon them, not to keep watch over them; for את פּקד does not mean to appoint as guard, but to place by the side of a person.
Відкрити джерело ↗In this chapter things are working, though slowly, towards Joseph's advancement. I. Two of Pharaoh's servants are committed to prison, and there to Joseph's care, and so become witnesses of his extraordinary conduct (Gen 40:1-4). II. They dreamed each of them a dream, which Joseph interpreted (Gen 40:5-19), and the event verified the interpretation (Gen 40:20-22), and so they became witnesses of his extraordinary skill. III. Joseph recommends his case to one of them, whose preferment he foresaw (Gen 40:14, Gen 40:15), but in vain (Gen 40:23).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ще за три дні підійме фараон твою голову, і верне тебе на твоє становище, і ти даси́ чашу фараона до руки його за першим звича́єм, як був ти чашником його.
А начальника пекарів повісив, як відгадав був їм Йо́сип.
А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.
І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“.
Упаде́ш на Ізраїлевих гора́х ти й усі відділи твої та наро́ди, що з тобою; віддам тебе на з'їдження хи́жому пта́ству, усякому крила́тому та польові́й звірині́.
нехай буде нам да́но семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибра́нця“. А цар сказав: „Я дам“.
Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
А в коші горі́шньому — зо всякого пекарського виробу фараонове їдження, а птах їв його з коша з-над моєї голови“.