Буття 32:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"For I am in fear of him, that (פּן ne) he come and smite me, mother with children." בּנים על אם is a proverbial expression for unsparing cruelty, taken from the bird which covers its young to protect them (Deu 22:6, cf. Hos 10:14). על super, una cum, as in Exo 35:22.
Відкрити джерело ↗We have here Jacob still upon his journey towards Canaan. Never did so many memorable things occur in any march as in this of Jacob's little family. By the way he meets, I. With good tidings from his God (Gen 32:1, Gen 32:2). II. With bad tidings from his brother, to whom he sent a message to notify his return (Gen 32:3-6). In his distress, 1. He divides his company (Gen 32:7, Gen 32:8). 2. He makes his prayer to God (Gen 32:9-12). 3. He sends a present to his brother (Gen 32:13-23). 4. He wrestles with the angel (Gen 32:24-32).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Само́го Себе!
в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог,
Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: „Помно́жу ваших наща́дків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим наща́дкам, — і вони пося́дуть навіки“.
І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.
І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не люди́на, щоб каятись“.
Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?