Буття 31:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Flight. - Through some angry remarks of Laban's sons with reference to his growing wealth, and the evident change in the feelings of Laban himself towards him (Gen 31:1, Gen 31:2), Jacob was inwardly prepared for the termination of his present connection with Laban; and at the same time he received instructions from Jehovah, to return to his home, together with a promise of divine protection. In consequence of this, he sent for Rachel and Leah to come to him in the field, and explained to them (Gen 31:4-13), how their father's disposition had changed towards him, and how he had deceived him in spite of the service he had forced out of him, and had altered his wages ten times; but that the God of his father had stood by him, and had transferred to him their father's cattle, and now at length had directed him to return to his home.
Відкрити джерело ↗Jacob was a very honest good man, a man of great devotion and integrity, yet he had more trouble and vexation than any of the patriarchs. He left his father's house in a fright, went to his uncle's in distress, very hard usage he met with there, and now is going back surrounded with fears. Here is, I. His resolution to return (v. 1-16). II. His clandestine departure, (Gen 31:17-21). III. Laban's pursuit of him in displeasure (Gen 31:22-25). IV. The hot words that passed between them (v. 26-42). V. Their amicable agreement at last (Gen 31:43, etc.).
Відкрити джерело ↗31:21 The journey took the family from Haran southwest to the land of Gilead, just east of the Jordan River in the north of today’s kingdom of Jordan.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків.
І побачив Валаам, що Господе́ві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного ра́зу, на ворожбу́, і звернув лице́ своє́ до пустині.
А край той того ча́су посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським пото́ком, і половину гори Ґілеад, і міста́ його я дав Руви́мовим та Ґадовим.
А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, — ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, — іде він спровадити це до Єгипту.
І сказали той наро́д та ґілеадські князі, один до о́дного: „Хто той чоловік, що зачне воювати з Аммоновими сина́ми? Він стане головою для всіх ґілеадських ме́шканців“.
І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.