Буття 29:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter gives us an account of God's providences concerning Jacob, pursuant to the promises made to him in the foregoing chapter. I. How he was brought in safety to his journey's end, and directed to his relations there, who bade him welcome (Gen 29:1-14). II. How he was comfortably disposed of in marriage (v. 15-30). III. How his family was built up in the birth of four sons (Gen 29:31-35). The affairs of princes and mighty nations that were then in being are not recorded in the book of God, but are left to be buried in oblivion; while these small domestic concerns of holy Jacob are particularly recorded with their minute circumstances, that they may be in everlasting remembrance. For "the memory of the just is blessed."
Відкрити джерело ↗29:2-12 Jacob’s meeting Rachel at the well was providentially timed by the sovereign God who was leading Jacob to fulfillment of the promises (cp. 24:12-20). The well was a reminder of God’s blessing (cp. 16:13-14; 21:19; 26:19-25, 33).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.
Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.
Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.
І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
Бо Агнець, що серед престолу, „буде їх па́сти, і водитиме їх до джере́л вод життя. І Бог кожну сльозу́ з очей їхніх зітре!“
бо заклав Він її на моря́х, і на річках її встанови́в.