Буття 22:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have here the famous story of Abraham's offering up his son Isaac, that is, his offering to offer him, which is justly looked upon as one of the wonders of the church. Here is, I. The strange command which God gave to Abraham concerning it (Gen 22:1, Gen 22:2). II. Abraham's strange obedience to this command (Gen 22:3-10) III. The strange issue of this trial. 1. The sacrificing of Isaac was countermanded (Gen 22:11, Gen 22:12). 2. Another sacrifice was provided (Gen 22:13, Gen 22:14). 3. The covenant was renewed with Abraham hereupon (Gen 22:15-19). Lastly, an account of some of Abraham's relations (Gen 22:20, etc.)
Відкрити джерело ↗22:12 Now God knew that Abraham would hold nothing back from him, that he did truly fear God. To fear the Lord means to reverence him as sovereign, trust him implicitly, and obey him without protest. The sacrifice that pleases God is a heart broken of self-will, surrendered to God (Pss 40:6-8; 51:17) and offering its best to God. • You have not withheld: Cp. Rom 8:32, which uses the same verb (“spare”) as the Greek Old Testament uses here. If God gave us his dearest possession, he will surely provide all things for us.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
І сказав Самуїл: „Чи жада́ння Господа цілопа́лень та жертов таке, як по́слух Господньому голосу? Таж по́слух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого ло́ю!
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.
І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Підсумок усьо́го почутого: Бога бійся, й чини́ Його за́повіді, бо належить це кожній люди́ні!
через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“.
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.