Буття 14:22
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Аврам же сказав цареві содомському: „Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі, —
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have four things in the story of this chapter. I. A war with the king of Sodom and his allies (Gen 14:1-11). II. The captivity of Lot in that war (Gen 14:12). III. Abram's rescue of Lot from that captivity, with the victory he obtained over the conquerors (Gen 14:13-16). IV. Abram's return from the expedition (Gen 14:17), with an account of what passed, 1. Between him and the king of Salem (Gen 14:18-20). 2. Between him and the king of Sodom (Gen 14:21-24). So that here we have that promise to Abram in part fulfilled, that God would make his name great.
Відкрити джерело ↗14:22 In the words of this oath, Abram may have been clarifying that his God, the Lord (Yahweh), was the God Most High that Melchizedek invoked. Perhaps Melchizedek had never heard the name Yahweh.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться.
І сталося, як він побачив її, то розде́р одежу свою та й сказав: „Ах, до́чко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасли́влять мене. Бо я дав Господе́ві обі́та, і не мо́жу відмовитися від нього“.
І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку , щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“
До Тебе підно́шу я, Господи, душу свою,
Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“.
Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!
І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!
Моє срі́бло й Моє золото, говорить Господь Саваот.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.