Буття 14:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have four things in the story of this chapter. I. A war with the king of Sodom and his allies (Gen 14:1-11). II. The captivity of Lot in that war (Gen 14:12). III. Abram's rescue of Lot from that captivity, with the victory he obtained over the conquerors (Gen 14:13-16). IV. Abram's return from the expedition (Gen 14:17), with an account of what passed, 1. Between him and the king of Salem (Gen 14:18-20). 2. Between him and the king of Sodom (Gen 14:21-24). So that here we have that promise to Abram in part fulfilled, that God would make his name great.
Відкрити джерело ↗14:14-16 God could give his people victory over any forces invading the Promised Land. Faithfulness to God was the prerequisite for victory. God promises to bless his people and give them victory over the world. He uses those who respond to his call and can skillfully use weapons of war (cp. Eph 4:8; 6:10-19). 14:14 Abram . . . mobilized the 318 trained men who had been born into his household: Abram was a formidable force, an outworking of God’s promise to make him great (12:2-3). • Dan was a city about 150 miles north of Abram’s home in Hebron, then named Laish or Leshem (see Josh 19:47 and study note; Judg 18:29). Dan, whose descendants migrated north in the days of the judges (Judg 18:1-29), had not yet been born (Gen 30:6). An editor apparently updated the text so that later readers could identify this city.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І вони назвали ім'я́ тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я́ того міста було Лаїш.
І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.
Набував я для себе рабів та неві́льниць, були в мене й домі́вники. А худо́би великої та худоби дрібно́ї було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до ме́не були́!
І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.
І вийшов Мойсей із моа́вських степі́в на го́ру Нево́, на верхів'я Пісґі́, що навпроти Єрихо́ну, а Госпо́дь дав йому побачити ввесь край: Ґілеа́д аж до Да́ну,
А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.
І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“.
І промовив до Лота Аврам: „Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька́ ми рідня.
I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди.