Буття 13:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Abram, having returned from Egypt to the south of Canaan with his wife and property uninjured, through the gracious protection of God, proceeded with Lot למסּעיו "according to his journeys" (lit., with the repeated breaking up of his camp, required by a nomad life; on נסע to break up a tent, to remove, see Exo 12:37) into the neighbourhood of Bethel and Ai, where he had previously encamped and built an altar (Gen 12:8), that he might there call upon the name of the Lord again. That ויּקרא (Gen 13:4) is not a continuation of the relative clause, but a resumption of the main sentence, and therefore corresponds with ויּלך (Gen 13:3), "he went...and called upon the name of the Lord there," has been correctly concluded by Delitzsch from the repetition of the subject Abram.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have a further account concerning Abram. I. In general, of his condition and behaviour in the land of promise, which was now the land of his pilgrimage. 1. His removes (Gen 13:1, Gen 13:3, Gen 13:4, Gen 13:18). 2. His riches (Gen 13:2). 3. His devotion (Gen 13:4, Gen 13:18). II. A particular account of a quarrel that happened between him and Lot. 1. The unhappy occasion of their strife (Gen 13:5, Gen 13:6). 2. The parties concerned in the strife, with the aggravation of it (Gen 13:7). III. The making up of the quarrel, by the prudence of Abram (Gen 13:8, Gen 13:9). IV. Lot's departure from Abram to the plain of Sodom (Gen 13:10-13). V. God's appearance to Abram, to confirm the promise of the land of Canaan to him (Gen 13:14, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.
І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї.
Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ!
ідолослу́ження, ча́ри, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.
Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
І сказав я: „Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в бо́язні нашого Бога ви маєте ходити, через га́ньбу від тих поганів, наших ворогів?
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Бо колись були й ми нерозсудні, неслухня́ні, зве́дені, служили різним пожадли́востям та розкошам, жили в злобі та в за́здрощах, бридки́ми були, нена́виділи один о́дного.