Буття 13:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох зе́мний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Abram, having returned from Egypt to the south of Canaan with his wife and property uninjured, through the gracious protection of God, proceeded with Lot למסּעיו "according to his journeys" (lit., with the repeated breaking up of his camp, required by a nomad life; on נסע to break up a tent, to remove, see Exo 12:37) into the neighbourhood of Bethel and Ai, where he had previously encamped and built an altar (Gen 12:8), that he might there call upon the name of the Lord again. That ויּקרא (Gen 13:4) is not a continuation of the relative clause, but a resumption of the main sentence, and therefore corresponds with ויּלך (Gen 13:3), "he went...and called upon the name of the Lord there," has been correctly concluded by Delitzsch from the repetition of the subject Abram.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have a further account concerning Abram. I. In general, of his condition and behaviour in the land of promise, which was now the land of his pilgrimage. 1. His removes (Gen 13:1, Gen 13:3, Gen 13:4, Gen 13:18). 2. His riches (Gen 13:2). 3. His devotion (Gen 13:4, Gen 13:18). II. A particular account of a quarrel that happened between him and Lot. 1. The unhappy occasion of their strife (Gen 13:5, Gen 13:6). 2. The parties concerned in the strife, with the aggravation of it (Gen 13:7). III. The making up of the quarrel, by the prudence of Abram (Gen 13:8, Gen 13:9). IV. Lot's departure from Abram to the plain of Sodom (Gen 13:10-13). V. God's appearance to Abram, to confirm the promise of the land of Canaan to him (Gen 13:14, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.
Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!“
Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: „Помно́жу ваших наща́дків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим наща́дкам, — і вони пося́дуть навіки“.
то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, — він народ числе́нний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту́.
І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“
бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і прихо́дили в такій кі́лькості, як сарана́, а їм та їхнім верблю́дам не було числа. І вони прихо́дили до кра́ю, щоб пусто́шити його.
І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі,
Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!