Буття 12:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Here in Sichem Jehovah appeared to him, and assured him of the possession of the land of Canaan for his descendants. The assurance was made by means of an appearance of Jehovah, as a sign that this land was henceforth to be the scene of the manifestation of Jehovah. Abram understood this, "and there builded he an altar to Jehovah, who appeared to him," to make the soil which was hallowed by the appearance of God a place for the worship of the God who appeared to him.
Відкрити джерело ↗The pedigree and family of Abram we had an account of in the foregoing chapter; here the Holy Ghost enters upon his story, and henceforward Abram and his seed are almost the only subject of the sacred history. In this chapter we have, I. God's call of Abram to the land of Canaan (Gen 12:1-3). II. Abram's obedience to this call (Gen 12:4, Gen 12:5). III. His welcome to the land of Canaan (Gen 12:6-9). IV. His journey to Egypt, with an account of what happened to him there. Abram's flight and fault (Gen 12:10-13). Sarai's danger and deliverance (Gen 12:14-20).
Відкрити джерело ↗12:7 The Lord appeared to Abram at Shechem (12:6) to confirm that this land was the Promised Land. Israel was to occupy this land, but sharing in God’s promises required their faith (cp. Num 14; Josh 1:6-9). • to your descendants: Abram did not yet possess the land; he lived as a temporary settler.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.
І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.
до місця жертівника, що його́ він зробив там напочатку. І Аврам там прикли́кав Господнє Ймення.
І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господе́ві.
І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.
І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,
І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.