Буття 12:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The pedigree and family of Abram we had an account of in the foregoing chapter; here the Holy Ghost enters upon his story, and henceforward Abram and his seed are almost the only subject of the sacred history. In this chapter we have, I. God's call of Abram to the land of Canaan (Gen 12:1-3). II. Abram's obedience to this call (Gen 12:4, Gen 12:5). III. His welcome to the land of Canaan (Gen 12:6-9). IV. His journey to Egypt, with an account of what happened to him there. Abram's flight and fault (Gen 12:10-13). Sarai's danger and deliverance (Gen 12:14-20).
Відкрити джерело ↗12:5 The people (Hebrew hannepesh, “the lives”) he had taken into his household were probably converts; Abram first became a blessing by influencing people in his household to join him in following the Lord.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
І сказав цар содомський Аврамові: „Дай мені людей, а маєток візьми собі“.
І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.