Псалми 94:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm was penned when the church of God was under hatches, oppressed and persecuted; and it is an appeal to God, as the judge of heaven and earth, and an address to him, to appear for his people against his and their enemies. Two things this psalm speaks: - I. Conviction and terror to the persecutors (Psa 94:1-11), showing them their danger and folly, and arguing with them. II. Comfort and peace to the persecuted (Psa 94:12-23), assuring them, both from God's promise and from the psalmist's own experience, that their troubles would end well, and God would, in due time, appear to their joy and the confusion of those who set themselves against them. In singing this psalm we must look abroad upon the pride of oppressors with a holy indignation, and the tears of the oppressed with a holy compassion; but, at the same time, look upwards to the righteous Judge with an entire satisfaction, and look forward, to the end of all these things, with a pleasing hope.
Відкрити джерело ↗94:10 punishes: This word also carries the idea of “warns” (2:10), “disciplines” (6:1; 94:12), or “instructs” (16:7). The Lord disciplines his people to purify their character (Prov 3:11-12; Heb 12:6-11). He punishes his enemies by giving them what they deserve (Ps 1:6; Rom 6:23).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:
Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця!
Вилий лю́тість Свою на наро́ди, що не знають Тебе, та на ро́ди, що Йме́ння Твого не кликали, що Якова з'їли й поже́рли його, і погубили його, а мешка́ння його опусто́шили!“
Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!
І дам Свою славу між наро́дами, і побачать усі наро́ди Мій суд, що зроблю́ Я, та Мою руку, що на них покладу́.
Всі сини твої стануть за у́чнів Господніх, і спо́кій глибокий настане синам твоїм!
І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.