Псалми 89:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
І через велике Своє милосердя Ти не ви́губив і не покинув їх, бо Ти Бог ласка́вий та милосе́рдний!
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
І відмовля́лися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердоши́ї, і настанови́ли собі го́лову, щоб вернутися до своєї неволі в непо́слуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласка́вий та милосе́рдний, довготерпели́вий та багатомилости́вий, — і Ти не покинув їх!
I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, —
Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.