Псалми 82:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm is calculated for the meridian of princes' courts and courts of justice, not in Israel only, but in other nations; yet it was probably penned primarily for the use of the magistrates of Israel, the great Sanhedrim, and their other elders who were in places of power, and perhaps by David's direction. This psalm is designed to make kings wise, and "to instruct the judges of the earth" (as Psa 2:1-12 and Ps. 10), to tell them their duty as (Sa2 23:3), and to tell them of their faults as Psa 58:1. We have here, I. The dignity of magistracy and its dependence upon God (Psa 82:1). II. The duty of magistrates (Psa 82:3, Psa 82:4). III. The degeneracy of bad magistrates and the mischief they do (Psa 82:2, Psa 82:5). IV. Their doom read (Psa 82:6, Psa 82:7). V. The desire and prayer of all good people that the kingdom of God may be set up more and more (Psa 82:8). Though magistrates may most closely apply this psalm to themselves, yet we may any of us sing it with understanding when we give glory to God, in singing it, as presiding in all public affairs, providing for the protection of injured innocency, and ready to punish the most powerful injustice, and when we comfort ourselves with a belief of his present government and with the hopes of his future judgment. A psalm of Asaph.
Відкрити джерело ↗82:2 Since justice marks God’s reign (89:4), he opposes favoring the wicked. So the psalmist is perplexed and cries out to God for justice (82:3-4, 8).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Що ж до тих, що за що́сь уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чо́му різниці для мене нема, — не дивиться Бог на осо́бу люди́ни! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали́,
І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!
А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання́ дару́нка“.
Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.
Не зробите кривди в суді: не будеш потура́ти особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, — за правдою суди свого ближнього!
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“