Псалми 7:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
It appears by the title that this psalm was penned with a particular reference to the malicious imputations that David was unjustly laid under by some of his enemies. Being thus wronged, I. He applies to God for favour (Psa 7:1, Psa 7:2). II. He appeals to God concerning his innocency as to those things whereof he was accused (Psa 7:3-5). III. He prays to God to plead his cause and judge for him against his persecutors (Psa 7:6-9). IV. He expresses his confidence in God that he would do so, and would return the mischief upon the head of those that designed it against him (Psa 7:10-16). V. He promises to give God the glory of his deliverance (Psa 7:17). In this David was a type of Christ, who was himself, and still is in his members, thus injured, but will certainly be righted at last. Shiggaion of David, which he sang unto the Lord, concerning the words of Cush the Benjamite.
Відкрити джерело ↗7:8 The judgment is against the defendants (the nations) and in favor of the righteous plaintiff (the psalmist; see 43:1). • Although not innocent of all sin, the psalmist is a person of authentic integrity (see 15:2; 25:21; 41:12; 78:72; cp. Job 1:1, 8; 9:20, 22).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.
Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!
Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоня́йтеся перед горою святою Його, — бо Святий Господь, Бог наш!
Господь моє світло й спасі́ння моє, — кого бу́ду боятись? Господь — то тверди́ня мого життя, — кого буду ляка́тись?
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене сте́жкою рівною, ради моїх ворогів!
Боже наш, чи ж Ти не осу́диш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силе́нною, що прихо́дить на нас, і ми не знаємо, що́ зробимо, бо наші очі — на Тебе!“
Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того