Псалми 7:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
It appears by the title that this psalm was penned with a particular reference to the malicious imputations that David was unjustly laid under by some of his enemies. Being thus wronged, I. He applies to God for favour (Psa 7:1, Psa 7:2). II. He appeals to God concerning his innocency as to those things whereof he was accused (Psa 7:3-5). III. He prays to God to plead his cause and judge for him against his persecutors (Psa 7:6-9). IV. He expresses his confidence in God that he would do so, and would return the mischief upon the head of those that designed it against him (Psa 7:10-16). V. He promises to give God the glory of his deliverance (Psa 7:17). In this David was a type of Christ, who was himself, and still is in his members, thus injured, but will certainly be righted at last. Shiggaion of David, which he sang unto the Lord, concerning the words of Cush the Benjamite.
Відкрити джерело ↗7:2 Like a lion, a wicked enemy relentlessly and violently pursues its prey (10:9; 17:12; 22:13, 21; 35:17; 57:4), but God promises victory (91:13).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої.
Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...
Будьте твере́зі, пильнуйте! Ваш супроти́вник — диявол — ходить, ричучи́, як лев, що шукає пожерти кого́.
А про Ґада сказав: „Благословенний, хто Ґа́да розши́рює! Він ліг, як леви́ця, і жере рам'я́ й че́реп.
А рятівника́ не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них ді́ла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
А в невільниці твоєї двоє синів. І посвари́лися вони оби́два в полі, а рятівника́ між ними не було, — і вдарив один одно́го, та й убив його.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?